Кодеиновый сироп Lean напиток Lean (лин) наркошоп ссылка на мегу маркетплейс Советский

Эй, народ! Всем привет от вашего любимого наркомана комика! Сегодня я хочу вам рассказать о моем последнем приключении, когда я купил закладки кодеина и трэпил на шашлыках. Приготовьтесь, будет трешак!

Все началось с того, что я решил себя побаловать. Как-то раз я услышал от одного моего друга, что он знает парня, который продаёт закладки кодеина по дешевке. Конечно, я сразу же заинтересовался, ведь я всегда был любителем хороших наркотиков.

Договорились мы встретиться в непонятном подворотне, где я и получил свои долгожданные закладки. Приятель оказался весьма симпатичным мужичком, с лицом, на котором отражалось вся его опытность в этом деле. Я прикупил у него пару десятков штук и быстренько рванул домой, чтобы попробовать эту штуковину.

Как только я оказался дома, я не мог сдержать своего восторга и решил сразу же треснуться кодеином. Я достал одну из закладок, открыл пакетик и понюхал. Ммм, аромат! В этот момент я был уверен, что этот вечер будет весьма интересным.

Но, прежде чем я приступил к основному забавлению, я решил подготовиться к нему по полной. Я включил свою любимую трэп музыку, поднес свою любимую курительную трубку и начал готовить шашлык. Ведь что может быть лучше, чем поесть мяска и закидаться кодеином под приятные ритмы?

Когда мяско уже раскалилось на углях и трэп-биты занимали всё моё сознание, я решил, что настало время начать самое интересное. Я взял свою курительную трубку, насыпал туда щепотку кодеина и зажёг. Не успел я выдохнуть дым, как меня охватило приятное ощущение тепла и расслабления.

Шашлыки были готовы, я свалился в гамак и зажёг ещё одну закладку. Моя голова плавала в облаках, меланхоличные треки играли в ушах, а ароматная пара шашлыка наполнила весь воздух. Я был на вершине блаженства!

И так я шмолил свои закладки, брал кайф и наслаждался каждым мгновением. Я юзал кодеин как настоящий профи, да так, что ради такого кайфа можно было бы простить даже кушанье не очень вкусного шашлыка.

Все было было здорово, если бы не одна неприятная деталь. Видите ли, после пары часов интенсивного шмоления мне стало нехорошо. Голова кружилась, в желудке намоталась дрянь, а сердце бешено колотилось.

Так я шмолил ещё некоторое время, пытаясь получить удовольствие, но оно уже не приходило. Вместо этого я получил неприятные ощущения и странные мысли в голове. Я понял, что трэпить на шашлыках слишком далеко увлёкся и переборщил. Вот она, бума, господа!

И вот теперь я оказался здесь, в состоянии полного раздолбайства и облома. Все эти кодеиновые закладки, которые я так сильно ждал, оказались не такими замечательными, как хотелось бы.

В конце концов, я решил, что лучше всего будет просто отдохнуть, прочистить голову от всех этих кайфовых мыслей. Я закрыл глаза, вздохнул и сказал себе, что больше никогда не буду треснутым на шашлыках. Благодаря этому нелепому приключению, я понял, что наркотики и трэпить на них - это не та истинная радость, которую я искал. Настоящая радость для меня - это друзья, смех и просто жизнь во всей её красе.

Так что, ребята, не пытайтесь найти счастье во внешних вещах. Счастье всегда есть внутри нас, и мы сами создаем его своими руками. Поэтому трэпите настоящее счастье и наслаждайтесь жизнью!

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.